Вірші

Блоґ: Інга Кейван

***
Холод під шкірою –
Кіркою льоду.
Холод.

Холодно,
Як в тій Ірландії,
Про яку співає
Долорес.

Холодно
І неможливо
Відігрітися
у долонях.

Холод.
Холод під шкірою,
На кінчиках пальців – холод.

Холод стає звиканням.
Льодовиковий максимум
Буде довершеним станом
І бути єдиним засобом.

Вкриваюсь малюнком морозним,
Бароковими візерунками.
Життя заперечивши прозу,
Стану суперснігуркою. (8. 12. 2010)

***
На Поліссі ми пили «Бурбон» —
Смакувало у затінку сосен.
Перейти ми могли би кордон —
Дуже просто.

На пругкій ми сиділи траві,
Пробирались її ми соком.
Перейти б ми кордон могли —
Одним кроком.

Тихо вітер зітхав на «ти»,
І на мить відчулось-здалося:
Ми могли би кордон перейти —
В інший простір. (9. 12. 2010)

***
Наступного літа поїду в Шотландію,
Наступного літа поїду у мрію,
Щоб завантажити спогади слайдами,
Наступного літа поїду в Шотландію
І нею назовсім тоді захворію (18.12.2010)

20 коментарів

Здатність переходити кордон звичної людської уяви і являти побачене на письмі,є справжнім поетичним даром.

Хоч така реалізація потреби багатовимірності.

Ніхто не відає, що, власне, являє собою людина і в яких вимірах ми існуємо :-)

Звичайно :-) У цьому весь кайф.

Узяти хоча б за приклад оті твої сни…

:-) ;-)

ЄДине що мені не подобається, це те що коли я зосереджуюся на прекрасній поезії сторінка чомусь пригає на коменти. Шановний адміне. Спробуйте коменти вкладати в теку, щоб вони відкривалися лише при потребі.
Ну і скажу по-панківському. Мене поперло. Особливо про Ірландію:) Ти як завше, Інго, в своїх творах суперова, тілько суперснігурці належить розтанути на весні:)
Я от доборзівся так, що новий рік зустрічаю без снігурки, преза (туди йому й дорога), з сином і націоналістично. Тобто для мене 1 січня — згадка про героїв. Вони то впевнено мені не брехатимуть на відміну від…

Ще одне. Я не можу перепостити на Фейзбук у повній назві як колись. Зробіть щось.

Дякую. Снігурка — міфічно-казковий персонаж. Вона у мене не пов'язана з Новим роком :-). Ми також Новий рік вже віддавна не зустрічаємо.

Геніальна фраза — «візьмемо за приклад твої сни».

Я б сказала, що це фраза, яка мала б заінтригувати ;-)

І кожен зараз собі уявить: «о, в Інґи, напевно, сни такі і такі...» І почне брати за приклад. Усе дуже просто. Створення свого простору і своєї Інґи Кейван у ньому.:)

І що б я без твоєї іронії робила у цьому світі?.. :-)

Та я ж без іронії, я на повному серйозі:)) У мене, наприклад, є своя Інґа Кейван, котра дихає тихо так. Ти ж знаєш.

Я тебе дуже люблю, мій хороший Остап Ножак :-)

Скажи йому: „Хай не буде в тебе інших Інґ окрім мене” :-)

Ми тут всі букетом хворіємо, то ж дякую вам, друзі, за позитивні емоції :-)

Жахів, ти не думай, ти теж є в моєму світі:)
До речі, «Спочатку був Жахів...» (у цих коментарях)

Я теж хочу свого місця у ваших світах!!!

дивися, будь обережною, коли загадуєш бажання: дванадцята година близько!)))

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте