Ще вірші


***
Щоночі загортаюся в плед,
Аби вилетіти звідти метеликом.
І вилітаю.
Тонка, міцна павутинка
За вусик зачеплена.
Надійно тримає.
Павутинка –
Це шлях
Додому.
 
Молочний запах,
Молочні ріки…
Ваблять
Не-поверненням.
…тримай мене…
Павутинка –
Це шлях
Додому.
 
Додому!
Додому!
 
Здригається вусик
Судомно.
 
Я вертаюся
З Дому
Додому.
 
Павутинка.
Вусик.
Кокон.
Судома.
Вдих.
Вдома?.. (З 27 на 28. 01. 2011)
 
 
***
Галактика
У безмежній любові –
Маленька хатинка на двох.
Вужі пірнають у воду,
Як в темний, холодний льох.
Як в темну холодну пам’ять,
Аби знайти забуття.
Вода заливає заплаву,
У норах вужиних вода.
Здригаються глиною стіни.
У тріщинах скулиться мох,
Як в темнім Безмежжі хатина –
Маленька хатинка на двох. (29. 01. 2011)

2 коментарі

Марина Павлючок
Я в захопленні, Ви- чудова, такі образи, ідеї, слова)))

Інга Кейван
Дякую, Марино. Мені, справді, надзвичайно приємно читати такі слова :-)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте