За "Літературними віторками". 6 Накликання снігу

«Літературний вівторок» 4 грудня був затишним і навіть трохи меланхолійним — таким, як довгі зимові вечори. Говорили про зиму, сніг, про особливості зимового існування.
Кожна людина, як головний герой фільму Кім Кі Дука «Весна, літо, осінь, зима… і знову весна», підпорядкована вічній відносності річного кола, основному життєвому ритуалові. Ритуальні дійства завжди супроводжують людину — свідомо чи несвідомо. Це результат необхідності відчувати свою єдність з навколишнім світом, потреба діалогу з ним, потреба відчувати свою значимість, зрештою.
Які почуття і прагнення керували людьми, що прийшли цього вечора у «Literatur Cafe»? Очевидно, любов до літератури, потреба бути почутими і почути інших та, звісно, прихильність до зими й бажання снігу, які постали у вигляді художніх текстів, роздумів з філософсько-психологічною тональністю.
Асоціаціями, відчуттями, пов'язаними зі снігом і зимою поділилися, прочитавши власні тексти, а також тексти інших авторів, Галина Вінтонів, Ірина Боднар, Роман Стадник, В'ячеслава Матала, Іванна Стеф'юк, Роман Жахів, Христя Венгринюк. Отже, крім авторських, прозвучали тексти Богдана Ігоря Антонича, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Роберта Рождественського, Тараса Мельничука, Василя Герасим'юка.
Про метафізику зими, про неї як про один із етапів трансформації говорив філософ Святослав Вишинський. Якщо осіннім станам людини властиві тривога, смуток, очікування, то зима — це вже констатація того, що відбулося, констатація неминучості завмирання, прийняття та, одночасно, зима — це завжди перспектива весни і оновленого життя.
Винятковим явищем є перший сніг. З ним пов'язані, насамперед, дитячі відчуття, тому й найсвітліші, найрадісніші, найказковіші. Усі присутні малювали однакові образи — сніжки, лижі, ковзани, снігова баба, свята.
Хай саме ці відчуття зігрівають серця і душі протягом довгої зими — особливо тих людей, які схильні до зимових депресій через одноманітність кольорів і запахів, через похмурість неба і часто відсутність сонця. Адже накликання снігу — це накликання дитинства.

Інга Кейван

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте