Із "Повернення до вовків"

*

Чекання на літо -
Нові нори,
Напруга очікування зими,
Страх перед тим, чи зміцніє виводок,
Ризик ходіння униз, до води.
Рись нерухома чаїться у засідці,
Рись нерухомо рахує сліди.
Запахи снігу й сліду зав'яжуться
В пам'ятні зашморги, знаки, вузли.
Тіні втікатимуть до сонця спинами,
Тіні заснуть під тілами в снігу.
Хочеться вижити, хочеться вірити,
Хочеться знати.
                           Лапа в лапу ідуть

Ті, хто готують нори на літо,
Ті, хто не знав ще холоду й зим,
Не вигризав ще обмерзлу кістку,
Хто ще не знає, як бути злим.
Лапа у лапу ідуть, відчуваючи,
Як зуби молочні вгортає у кров.
Тіні видовжуються і ховаються,
Зраджують тіні, рабині немов.
Ця нескінченна, мов коло, вервиця,
Це нескінченне повторення зим.
Те, що іде, те завжди повернеться.
Лапа у лапу -
Завжди.
Завжди.
(28.03.2014)

 
 
**
Грайтеся, поки можете,
Поки маєте право.
На підшерстку, росою зволоженім,
Запах ранку лишили трави.
Мама вас парко вилизує —
Гідне поповнення зграї.
Сосни плечима знизують.
Небо на схід підгорає.
(30.03.2014)