Із "найсвіжішого"


Всесвіт пахне молозивом,
Всесвіт пахне білим.
Чорні діри – ерозії
У вселенських фібрах.
Густина, упокорена
Неминучістю ритмів.
Густина, закоркована
В запорошену Вічність.
Зябра тонко здіймаються
У старих прісноводних –
Саморізи галактик
Зариплять в плазмі крові. (30.10.2010, 1.11.2010)

1 коментар

Альона Бахнян
жива маленька історія…
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте