Розумію, що це і мало спантеличити. Але, здається, це Ви не в моєму матеріалі знайшли? Я з жахом його ще раз переглянула :-). Бо знаю, що такого написати не могла. Але, здається, я десь подібне зустрічала. Хоча із анотації до роману можна зробити висновок, що Бойченко мав би щось таке сказати трохи по-іншому. Ось: «За життя — від блискучо-стилізаторської „Дефіляди в Москві“ починаючи — Кожелянко здобув славу головного в українській літературі фантазера на „альтернативно-історичні“ теми».
Теорія множинності світів також не Кожелянкові належить. Усе з фізики починалося, наскільки знаю. Думаю, Ви, Олеже, також це знаєте. А чому Бойченко так сказав (і чи сказав), спробуйте з'ясувати у нього.
Так, звісно, Томпсон передруковував. Власне, саме так цей факт і був озвучений на презентації. Та, думаю, що і переписування не завжди бездумне.
Справді, Томпсон був людиною дивовижної енергії. Думаю, що це не в останню чергу через прагнення волі в найменшому, через неприйняття «рамок».
:-) Я не наголошувала, що переписувати книжки корисно. Я згадала Хантера Томпсона, який переписував «Великого Гетсбі» Фіцджеральда та «Прощавай, зброє!» Гемінґвея задля того, аби пізнати їхні стилі. То вже Дереш казав про корисно. А мене Боже упаси від дидактизму! )))
Мене цікавило взагалі зникнення Любка Дереша, а не з полиць )
А ще ми говорили про Томаса Манна.
Як на мене, було цікаво і на філфаці, і в «Літератур Кафе». Просто по-різному було.
І класно, що Ви про це написали :-)
Святославе, я про персоналії, а не про критерії. Є Микола Рачук, є Світлана Кирилюк,є поезія Аніфатія Свиридюка (покійного, на жаль; але ж він наш сучасник). За потреби список можна продовжити. А це все творці «високої» поезії.
Андрухович і Жадан — далеко не для всіх авторитети, і сказане ними не є загальносимптоматичним. А щодо поезії, то, думаю, Святославе, не так добре Ви в ній орієнтуєтеся.
Літературознавець
i-keivan.vkursi.com/profile/
Справді, Томпсон був людиною дивовижної енергії. Думаю, що це не в останню чергу через прагнення волі в найменшому, через неприйняття «рамок».
Мене цікавило взагалі зникнення Любка Дереша, а не з полиць )
А ще ми говорили про Томаса Манна.
Як на мене, було цікаво і на філфаці, і в «Літератур Кафе». Просто по-різному було.
І класно, що Ви про це написали :-)