12 жовтня, як і було анонсовано, філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відвідав письменник Степан Процюк — автор поетичних книг “На вістрі двох правд”, “Апологетика на світанку”, “Завжди і ніколи”, книг повісте...
Читати далі →

12 жовтня на філологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться зустріч з письменником Степаном Процюком — автором віршів, оповідань, романів “Інфекція”, “Жертвопринесення”, “Тотем”, “Руйнування ляльки&r...
Читати далі →

??? Вірші старого Мольфара Пахнуть міцним тютюном І травою – щойно скосили, Бо коли вже писати несила, Він обкурює сторінки, Мов у пасіці вулики пасічник. З-за копиць визирають облесниці, Як приховані назви з полиць. І так хочеться впасти ниць, ...
Читати далі →

УЛАМКИ ІНШОГО   ??? Мене прикололи до цього світу, Як метелика До стіни шпилькою. Живою мене прикололи, Аби, коли вмру, Нагадувала Про неповторну красу І миттєвість Життя. А поки жива – Усі поривання У світ мій – Біль. А я ще лялечкою...
Читати далі →

ЧАС ГІРКОГО ЗІЛЛЯ
??? На тонкій гілляці горобини Гойдається Чорний Дог – На рівні відчуття присутності. Та лише на нього зважають, Він зістрибує – І, ледь дотикнувшись землі, зникає. Услід ліниво хитається горобинова гілка. Чути, як в ...
Читати далі →

??? Прошепочи одне слово – Більше не треба. Тільки одне… Не мовчи. Мовчання вигнулось, Як у тумані стебла, Мовчиш?.. Мовчи.   ??? Стріндберґа давно не читали, Тому він знайшов мене: Тихо гукнув з полиці Та зітхнув полегшено, Що не п...
Читати далі →

ТИША   ??? Коли прийде час Зимових борщів, Я візьму лижі І поїду в країну Туве Янсон Шукати снігу – На самісіньку північ, Бо закони людські Походять із півдня, З усім своїм еґоїзмом. Стану на кругле, Мов породіллі, Коліно пагорба, Аби подив...
Читати далі →

СХОДИ І Задимлені, загромлені очі -
В задимлений, загромлений звук.
І бродять трупним запахом площі.
Драконячою шкірою брук
Вертається у міста свідомість:
Так криком закружлявлює крук,
Так ладан розпускає єгомость,
Так жорна, не спиняючи...
Читати далі →

  ???
Діти, зачаті на цвинтарі,
Несуть забуття і смерть.
Діти, зачаті на цвинтарі,
Наповнені трупами вщерть.

Діти здіймаються сходами
З розпачу, страху, кісток.
Для них одна насолода -
Стиснути нервів моток.

Діти з...
Читати далі →

КАЛІ   ??? Смерч у місті Крутить долями, Наче листям Вітер на вулицях. І здіймаються порохи З таємниць і з табу В долонях пророків. Вічний Жид Нотрдам Загортає сувій – Розгортаються знаки Обважнілі З клубків вужиних. Б’ю долонями в ст...
Читати далі →